Хустянка тче казкові килимки

У світі, де все більше речей створюють машини, особливо цінними стають вироби, у які вкладено людське тепло. Ручна праця повертає нас до справжніх емоцій, допомагає зупинитися серед щоденної метушні й нагадує про силу творчості. Серед таких ремесел особливе місце займає килимарство – мистецтво, яке має багатовікову історію та сьогодні переживає нове народження.

Останніми роками популярності набув тафтинг – сучасна техніка виготовлення килимів за допомогою спеціального пістолета, який вплітає нитки в основу. Цей процес поєднує традиційне рукоділля та творчий експеримент, дозволяючи створювати яскраві авторські вироби найрізноманітніших форм і сюжетів. Для когось це хобі, для когось – професія, а для хустянки Анастасії Вовчок тафтинг став справжньою арт-терапією, яка допомогла пережити важкий життєвий період. Більше про своє захоплення умілиця розповіла «Карпатському об’єктиву».

Килимки, що повернули спокій

У сфері краси Анастасія Вовчок працює вже багато років. Щодня спілкується з людьми, допомагає їм почуватися красивими та впевненими у собі. Але після робочого дня їй завжди хотілося заняття, яке дозволяло б відпочити душею, відволіктися від турбот і просто творити.

Чотири роки тому доля підказала їй несподіваний шлях. Під час відпочинку в Болгарії жінка потрапила на заняття з арт-терапії. Саме там уперше побачила процес створення килимків методом тафтингу.

«Тоді в моєму житті був непростий період. Після втрати чоловіка я намагалася знайти заняття, яке допомогло б хоч трохи переключити думки. На одному з творчих занять побачила тафтинг і буквально закохалася у нього з першого погляду, – пригадує майстриня. – Спочатку все здавалося досить складно. Незвичне обладнання, натягування основи, робота з нитками різної товщини. Та найбільше вразив сам процес. Коли працюєш над килимком, ніби вимикаєш зовнішній світ. У цей момент існують тільки нитки, ескіз і твої думки. Це дуже заспокоює».

Повернувшись додому до Хуста, вона довго не могла забути про нове захоплення. Згодом придбала необхідні матеріали та вирішила спробувати самостійно. Перший килимок був особливим. Його умілиця створила для свого дванадцятирічного сина у формі машинки.

«Син дуже любить автомобілі. Після смерті батька йому також було непросто. Хотілося подарувати щось, зроблене саме для нього, щоб він відчув мою підтримку і турботу. Тому першою роботою стала машинка, – розповідає жінка «Карпатському об’єктиву». – На той виріб пішло багато часу. Доводилося переробляти окремі елементи, виправляти помилки та вчитися буквально на ходу. Зараз дивлюся на той килимок і бачу всі недоліки. Але для мене він назавжди залишиться найціннішим, бо саме з нього все почалося. Син подарунок оцінив. Він тоді сказав: «Мамо, це найкрутіша машинка, яку я бачив». Мабуть, після цих слів я зрозуміла, що хочу продовжувати».

Відтоді тафтинг став невід’ємною частиною життя Анастасії. За чотири роки вона створила вже близько п’ятдесяти килимків. Проте називати себе підприємницею не поспішає.

«Я ніколи не ставила собі за мету заробляти на цьому. Для мене це відпочинок і спосіб відновити внутрішню рівновагу. Якщо почати сприймати творчість лише як роботу, вона втратить свою магію, – переконана жінка. – Більшість виробів залишаються вдома або стають подарунками для близьких людей. Іноді подруги бачать новий килимок і жартома кажуть: «Все, цей забираємо собі». Якщо бачу, що людині справді подобається, із задоволенням дарую. Приємно знати, що твоя робота приносить комусь радість».

Від казкових героїв до великих творчих планів

Кожен виріб починається з ідеї. Спочатку народжується образ, потім ескіз, підбір кольорів, а вже після цього починається сама робота. У творчому доробку майстрині переважають фантазійні сюжети. На її килимках оживають кумедні персонажі, казкові створіння, незвичайні композиції та яскраві декоративні елементи.

«Мені подобається створювати щось, чого не існує в реальному житті. Казкові сюжети дають повну свободу для фантазії. Але люблю також тварин, квіти, природні мотиви. Вони завжди надихають і дарують гарний настрій, – розповідає Анастасія. – І хоча кожен виріб займає десятки годин праці, найбільше задоволення приносить не готовий результат, а сам процес створення. Тафтинг став для мене не просто хобі. Він допоміг пережити біль, знайти внутрішню опору та повернути відчуття радості від простих речей. Думаю, творчість має лікувальну силу. Вона не стирає складні спогади, але допомагає жити далі. Для мене килимки стали саме такою підтримкою».

Найскладнішим для майстрині став великий фантазійний килимок із чималою кількістю дрібних деталей та кольорових переходів.

«Це була справжня перевірка на витривалість. Там було дуже багато контурів, дрібних елементів і кольорів. Постійно боялася помилитися, бо одна неточність могла зіпсувати загальну картину. Робота тривала кілька тижнів. Після робочого дня проводила вечори біля рами для тафтингу, поступово заповнюючи основу кольоровими нитками. Бували моменти, коли я дивилася на нього і думала: «Навіщо я взагалі взялася за це?» Але коли завершила, зрозуміла, що саме такі роботи найбільше розвивають і додають впевненості. Створюю не лише великі килимки, але й крихітні, діаметром близько тридцяти сантиметрів, – пояснює майстриня. – Найбільша ж моя робота займає майже половину кімнати. Її діаметр приблизно півтора метра. Коли розклала готовий килимок на підлозі, сама здивувалася його розмірам. Здавалося, що він значно менший, поки працювала над ним на рамі. Для створення знадобилися десятки мотків пряжі та багато годин кропіткої праці».

Попри різноманіття сюжетів, усі роботи Анастасії об’єднує одна риса – вони народжуються під впливом натхнення. Його майстриня знаходить буквально всюди: 

«Мене надихають подорожі, природа, мультфільми, ілюстрації художників, навіть випадкові малюнки в соціальних мережах. Інколи бачу цікаву форму листочка чи квітки і вже починаю уявляти майбутній килимок. Крім того, дуже люблю котів. Вони кумедні, харизматичні й завжди викликають усмішку. Тому котики часто з’являються на моїх роботах. Але люблю також собачок, лисичок, зайців, пташок та інших мешканців природи. Не менш часто джерелом натхнення стають квіти. У них є якась особлива гармонія. Навіть якщо створюю фантазійний сюжет, у ньому все одно можуть з’явитися квіткові елементи».

Анастасія має й чимало творчих планів.

«Хочу створити ще більше великих авторських робіт. Мрію спробувати багаторівневі килимки з різною висотою ворсу, щоб вони виглядали об’ємними. Також цікаво працювати над серією виробів, які об’єднуватиме одна казкова історія, – стверджує Анастасія Вовчок. – Для мене важливо, щоб кожен новий килимок створювався із натхненням і добрим настроєм. Саме тоді він виходить живим».

Марина АЛДОН