Літо цілий рік. Хустянка створює квіти із фоамірану

Закарпаття завжди славилося талановитими людьми. Хтось малює картини, хтось вишиває, займається різьбленням по дереву чи створює авторські прикраси. У кожному куточку краю можна знайти майстрів, які власними руками творять красу і доводять, що натхнення живе поруч із нами.

Для багатьох творчість стає не просто захопленням, але й способом відпочити від щоденних турбот, наповнити життя новими барвами та подарувати іншим позитивні емоції. Саме так сталося і для хустянки Валентини Продан, яка вже чотири роки створює дивовижні квіти із фоамірану. Її букети не в’януть, світильники наповнюють оселю затишком, а кожна робота має свою історію.

Тож як працювати з фоаміраном? Що з нього можна зробити? Що потрібно вміти? Чим цікавий матеріал? Про це умілиця розповіла «Карпатському об’єктиву».

Від випадкової цікавості до справжнього захоплення

Сьогодні у майстерні Валентини можна побачити десятки різноманітних виробів – від невеликих прикрас до великих букетів і декоративних композицій. Але ще кілька років тому хустянка навіть не підозрювала, що працюватиме з таким незвичним матеріалом. Жінка працює у сфері торгівлі. Творчість для неї ніколи не була основним заробітком. Навпаки – це спосіб відволіктися від робочих буднів, присвятити час собі та створювати речі, які дарують людям гарний настрій.

«Усе почалося випадково, – пригадує Валентина Продан. – Одного разу моїй подрузі подарували світильник, оздоблений квітами з фоамірану. Мені стало дуже цікаво, що це за матеріал і як із нього можна створювати таку красу. Почала шукати інформацію в інтернеті, дивитися роботи майстрів. Чим більше бачила, тим більше хотіла навчитися сама. Згодом цікавість переросла у справжнє захоплення. Я придбала навчальні курси, переглядала відеоуроки, вивчала особливості роботи з матеріалом і поступово почала освоювати нову справу. Навчалася крок за кроком, багато практикувалася і не боялася помилятися. Саме помилки часто стають найкращими вчителями».

Фоаміран називають одним із найцікавіших матеріалів для творчості. Він тонкий, еластичний, під дією тепла легко змінює форму. Завдяки цьому майстри можуть створювати надзвичайно реалістичні квіти, листя, декоративні елементи та різноманітні прикраси.

«Мені подобається, що фоаміран дуже пластичний. Нагріваєш деталь, і вона буквально оживає в руках. Можна надати пелюстці будь-якої форми, зробити її схожою на справжню. Інколи люди навіть не одразу розуміють, що рослини несправжні, настільки реалістично вони виглядають, – розповідає умілиця «Карпатському об’єктиву». – Працювати з фоаміраном водночас цікаво і відповідально. Тут важливі терпіння, акуратність та уважність до деталей. Треба навчитися бачити квітку. Не просто дивитися на неї, а помічати кожен вигин пелюстки, форму листочка, відтінки кольорів. Чим уважніше вивчаєш природу, тим красивішими виходять роботи.

Першим виробом Валентини стала невелика квіткова композиція. Сьогодні вона згадує її з усмішкою.

«Тоді мені здавалося, що це справжній шедевр. Зараз бачу багато недоліків, але саме з тієї роботи все почалося. Я її досі зберігаю як нагадування про перші кроки у творчості», – стверджує вона.

Усе починається з ідеї

З часом захоплення Валентини стало значно ширшим. Сьогодні у її творчому доробку не лише букети, але й світильники, обручі, брошки, заколки та різноманітний декор для оселі. Майстриня переконана: можливості фоамірану практично безмежні.

«Із нього можна зробити дуже багато речей. Найчастіше це квіти, але також різні прикраси, декор для фотозон, інтер’єрні композиції, світильники. Все залежить від фантазії та бажання вчитися новому, – зазначає хустянка. – Кожна робота починається з ідеї. Потім підбираю кольори, вирізаю деталі, формую пелюстки та листочки, складаю їх у єдину композицію. Інколи на створення одного виробу йде кілька годин, а буває, що робота триває кілька днів. Найскладнішими є великі композиції. Там багато дрібних деталей, потрібно правильно все розрахувати, продумати конструкцію, щоб виріб був не лише красивим, але й надійним. Найбільшою моєю роботою став великий інтер’єрний світильник із десятками квітів. Його створення зайняло чимало часу та потребувало особливої уважності. А от найменшими виробами стали ніжні брошки та шпильки для волосся. Іноді маленька квітка вимагає навіть більше роботи, ніж велика. Тут важлива кожна дрібниця. Якщо пелюстка буде трохи не такої форми, це вже помітно. Тому над мініатюрними роботами доводиться працювати дуже уважно».

Умілиця зізнається: найбільше надихає сама природа. Часто нові ідеї народжуються під час прогулянок або подорожей:

«Коли бачиш поле ромашок, цвіт маків чи троянди в саду, одразу хочеться передати цю красу у своїх роботах. Природа – найкращий художник і найкращий учитель».

Натхнення майстриня знаходить також у роботах колег, творчих виставках та спілкуванні з людьми. Особливо приємно, коли вироби викликають щирі емоції.

«Найкраща винагорода для мене – коли людина посміхається, отримавши букет чи світильник. Коли кажуть, що робота підняла настрій або стала особливим подарунком для близької людини. Тоді розумію, що апацюю не дарма», – розмірковує вона.

Важливу роль у творчому житті Валентини відіграє родина. Саме рідні стали першими, хто підтримав її захоплення.

«Чоловік завжди допомагає і морально підтримує. Мама радіє кожній новій роботі, а донька часто підказує цікаві ідеї та чесно оцінює результат. Без їхньої підтримки було б значно важче», – зізнається закарпатка.

Попри зайнятість на основній роботі, жінка намагається знаходити час для творчості. Каже, що саме за створенням квітів відпочиває душею.

«Це моя віддушина. Коли працюю над новим виробом, забуваю про щоденні клопоти. Можу годинами сидіти над композицією і навіть не помітити, як минає час. На досягнутому зупинятися не збираюся. У планах – освоювати нові техніки, створювати ще складніші композиції та вдосконалювати майстерність. Завжди є куди рости. Хочу навчитися новим напрямкам роботи з фоаміраном, спробувати великі декоративні проєкти, створювати ще більш реалістичні квіти. Мрію, щоб мої роботи приносили людям радість і доводили: літо може тривати цілий рік», – зізнається жінка.

І справді, дивлячись на яскраві букети Валентини Продан, важко повірити, що вони створені не природою. У кожній квітці відчуваються терпіння, майстерність, акуратність і любов до своєї справи. Саме завдяки таким людям світ стає трохи красивішим, а літо залишається поруч незалежно від пори року за вікном.

Марина АЛДОН