Скарби Хуста, які ми не помічаємо: як архітектурна спадщина може об’єднати покоління
Спецпроєкт «Культурний силует Хуста».
Коли ми чуємо слово «культура», здається, що про неї вже сказано все. Та насправді навіть маленькі міста можуть приховувати великі культурні історії. Хуст — саме одне з таких міст. За знайомими будівлями, старими вулицями та звичними для мешканців деталями часто ховається те, що формувалося десятиліттями: пам’ять, традиції та справжня історична цінність, яку ми не завжди помічаємо за зовнішньою красою.
Культура Хуста унікальна, адже історично тут перепліталось багато національностей: Хуст перебував під владою Угорського королівства (а згодом Австро-Угорщини), Чехословаччини; був під владою СРСР, і зараз активно розквітає під прапором вже вільної України. Значно вплинула на культуру Хуста і єврейська громада, яка станом на 1930 рік складала майже половину населення міста (понад 4,5 тисячі осіб). І кожна епоха, безперечно, залишила по собі важливий відбиток на культурі та історії Хуста. Не варто забувати, що навіть невелике місто має власну унікальну історію та культуру, які формувалися роками й заслуговують на повагу та збереження. Недарма кажуть: той, хто не знає свого минулого, не зможе гідно будувати майбутнє.
Сьогодні проблема занедбання культурної спадщини стає дедалі помітнішою. У світі, де значна частина життя переходить в онлайн-простір, молодь усе рідше звертає увагу на культурне життя свого міста. Ми менше цікавимося історією рідного краю, рідше відвідуємо музеї, виставки чи культурні заходи, віддаючи перевагу віртуальному спілкуванню замість живих вражень та знайомства з власною спадщиною. Директор Хустської міської картинної галереї, Цюпко Орест Дмитрович, висловився на цю тему так:
«Я можу порівняти, скільки людей відвідувало виставки раніше, і скільки тепер. Я розумію, що зараз є Інтернет, люди більше взаємодіють віртуально… але живе спілкування відчувається інакше, навіть подивитися на картини вживу, піти на концерт чи сходити в музей – ти все це зовсім по-іншому сприймаєш, ніж через гаджети».
Як підтримати та популяризувати культурну спадщину сьогодні? Як зберегти культурну свідомість і не забути своєї історії?
Перш за все, варто звертати увагу на реставрацію архітектурно-історичних пам’яток. Якщо ми будемо занехаювати їх, то що нам залишиться згадувати? Ідея відновлення історичної забудови торкається кожного. Пан Орест Дмитрович влучно підмітив:
«Я вважаю, що тема реконструкції історичних споруд була б цікава, бо вона б об’єднала всіх: і старші покоління, і молодь. Навіть нетутешні були б зацікавлені, якби дійсно проводились активні реставраційні роботи в Хусті».
Що ж для цього можемо зробити ми? Нам варто підтримувати місцевих архітекторів, відкривати збори коштів для відновлення первинного вигляду міста, ініціювати грантові заявки для підтримання гарного вигляду історичних пам’яток, висвітлювати цю проблему в медіа. Звісно, ми не отримаємо ідеально відновлену картинку міста в короткі терміни, але з часом ми будемо бачити все більше очищених та відреставрованих фасадів, дверей та вікон, які повернуться до свого автентичного вигляду (замість сучасного пластику), відремонтованих дахів, укріплених конструкцій будівель тощо.
Щоб цей процес не забувався і найважливіше відбувався, нам конче необхідно про це говорити, а найкращий засіб комунікації зараз – медіа. Слід активно спілкуватися про культуру в медіапросторі. Наприклад, створювати більше доступного контенту для молодого покоління, в якому доносити важливість цінування своєї культури через сучасні комунікаційні платформи в навчально-розважальній формі. Таким чином наша спадщина та історія не будуть забуватися, а навпаки – будуть шануватися та відроджуватися.
Необхідно також розуміти, що мистецтво – це не щось високе й далеке, що живе у столиці та інших великих містах. Мистецтво це те, що нас оточує навіть у такому маленькому містечку як Хуст: незрівнянна архітектура, історично важливі споруди, пам’ятки і багато іншого. Допоки ми пам’ятаємо історію, ми пам’ятатимемо і нашу культуру.
Отже, наше повідомлення до читачів чітке – не забувати власні цінності, власну культурну спадщину.
Павлова Анастасія
Батрин Даніела
Фото Батрин Даніели
Матеріал створено в межах спецпроєкту молоді «Культурний силует Хуста». Ми звертаємо увагу на непомічену скарбницю міста: від старовинних дверей і мозаїк до вистав та живопису — усе це штрихи, з яких складається неповторний силует Хуста.
Редакція «Вісника Хустщини» підтримує місцеві молодіжні ініціативи та з радістю надає інформаційний майданчик для розвитку нового покоління журналістів нашої громади.
