Малюнок, як вікно у світ: у Хусті відкрили виставку вихованців «Соняшника»
У мистецтві немає віку, з якого дозволено мріяти, фантазувати чи шукати власний стиль. Дитячий малюнок часто говорить щиріше, ніж дорослі слова, адже у ньому немає страху помилитися чи відповідати чиїмось очікуванням. Саме таку атмосферу 21 серпня відчули відвідувачі Хустської міської картинної галереї, де відкрилася виставка робіт вихованців арт-студії «Соняшник». Цього разу свої творчі доробки представили 19 юних художників.
Від першого штриха – до власного мистецького світу
Експозиція одразу привертає увагу різноманітністю. Тут немає одноманітності ні у темах, ні в техніках, ні в кольорових рішеннях. Поруч із пейзажами можна побачити портрети, натюрморти, фантазійні композиції, сезонні мотиви та роботи, у яких дитяча уява створює власну маленьку історію, повідомляє «Карпатський об’єктив».
Яскраві рамки додатково підкреслюють характер кожної роботи. Десь переважають теплі осінні барви, десь – холодна зимова гама, а в інших картинах кольори стають головним способом передати настрій. Одні юні автори тяжіють до реалістичних образів, інші сміливіше експериментують із формою та композицією.
Для вихованців «Соняшника» це вже не перша колективна виставка. Кожна така подія є своєрідною перевіркою для юних митців, адже одна справа створювати картину на занятті, де поруч педагог і знайоме середовище, і зовсім інша –побачити свою роботу на стіні галереї серед десятків інших творів.
Керівниця арт-студії Ольга П’ятаєва розповіла, що заняття побудовані так, аби діти могли знайомитися з різними напрямами та поступово відкривати для себе те, що найбільше припадає їм до душі.
«Соняшнику» вже шість років. За цей час через студію пройшли діти з різними характерами, здібностями та творчими уподобаннями. Хтось, можливо, у майбутньому пов’яже своє життя з професійним мистецтвом, а для когось малювання залишиться улюбленим заняттям. Та головне навіть не це. Важливо, щоб дитина навчилася бачити красу, цікавилася мистецтвом, знала художників, розуміла різні техніки й не боялася творити. Саме тому у студії працюють не лише з живописом. Учні знайомляться з різними художніми прийомами, пробують створювати батик, опановують ліплення та інші види творчості, – розповіла вона «Карпатському об’єктиву».
У арт-студії не просто навчають дитину малювати, а дають їй можливість зупинитися, спостерігати, фантазувати і створювати щось власноруч у час, коли значна частина дозвілля молоді проходить у цифровому світі.
Мистецтво, яке об’єднує дітей і дорослих
Відкриття виставки стало не лише презентацією дитячих робіт, але й маленьким культурним святом для Хуста. Привітати юних художників прийшов в.о. Хустського міського голови Василь Губаль. Він відзначив високий рівень представлених робіт та подякував батькам, які підтримують захоплення своїх дітей.
За його словами, для міста важливо створювати можливості, де молодь може розвиватися, знаходити однодумців і реалізовувати власні здібності. Він також висловив сподівання, що Хуст у майбутньому матиме великий культурний центр, який зможе об’єднати різні мистецькі та творчі напрямки. На його думку, реалізації такої ідеї могли б посприяти, зокрема, міжнародні грантові програми.
Потребу в сучасному культурному просторі відзначив і директор Хустської міської картинної галереї Орест Цюпко. Він зауважив, що сьогодні зацікавити дітей гуртками та творчими заняттями непросто, адже телефон часто стає для них головним джерелом розваг і спілкування.
Саме тому, на його переконання, особливо цінною є робота людей, які можуть захопити дитину творчістю та показати їй інший, живий світ – світ фарб, образів, музики й власноруч створених речей.
Окрасою відкриття стали й музичні вітання. Для юних художників виступили вихованці студії «Art Hub». Так мистецтво в галереї на деякий час вийшло за межі полотен: його доповнили музичні звуки, дитячі голоси, хвилювання авторів та радість батьків. А самі картини залишилися головними героями цього дня.
І саме такі виставки нагадують дорослим: талант дитини починається не з дипломів і нагород, а з можливості спробувати. З пензля в руці, першої плями фарби, невпевненого штриха і чиєїсь доброї підтримки поруч.
Марина АЛДОН