На Хустщині пенсіонер бив співмешканку ногами та виганяв із власного будинку

Домашнє насильство залишається однією з найболючіших соціальних проблем. Воно не завжди проявляється лише у фізичних ударах – не менш руйнівними є приниження, погрози, образи, психологічний тиск та позбавлення людини почуття безпеки у власному домі. Саме тому закон передбачає відповідальність не лише за тілесні ушкодження, але й за систематичне психологічне насильство.

Фахівці наголошують: насильство в сім’ї часто починається зі словесних конфліктів і поступово переходить у небезпечніші форми. Важливо, щоб постраждалі не залишалися наодинці зі своєю проблемою, зверталися по допомогу до правоохоронців, соціальних служб чи кризових центрів. Кожне повідомлення про домашнє насильство – це шанс зупинити подальшу ескалацію конфлікту. Про один із таких випадків – у матеріалі «Карпатського об’єктива».

Систематичні конфлікти та втручання правоохоронців

Хустський міськрайонний суд нещодавно розглянув кримінальне провадження щодо мешканця Хустщини, пенсіонера, якого обвинувачували у вчиненні домашнього насильства стосовно співмешканки. Чоловік упродовж кількох місяців систематично вчиняв щодо жінки психологічне насильство, що призвело до її фізичних та психологічних страждань.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, конфлікти між співмешканцями тривали з початку 2026 року. Перший задокументований випадок стався 1 січня близько 23-ї години. Чоловік виганяв жінку з будинку, намагався вдарити її та ображав нецензурними словами. За цим фактом суд у лютому притягнув його до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства.

Утім, навіть після цього конфлікти не припинилися. Наприкінці січня чоловік, як йдеться у матеріалах справи, знову вчинив щодо співмешканки психологічне насильство: позбавив її житла та погрожував фізичною розправою. За цей епізод його вдруге визнали винним в адміністративному правопорушенні.

Суд у кримінальному провадженні звернув увагу, що попередні адміністративні стягнення не зупинили протиправної поведінки. Саме систематичність дій стала підставою для кваліфікації справи вже за статтею 126-1 Кримінального кодексу України – «Домашнє насильство». Ця стаття передбачає відповідальність за умисне систематичне фізичне, психологічне або економічне насильство щодо особи, з якою винний перебуває чи перебував у сімейних відносинах.

Угода про примирення та рішення суду

Найсерйозніший епізод, встановлений судом, стався 4 квітня 2026 року близько 23-ї години. Чоловік, перебуваючи вдома, вдарив співмешканку взутою ногою в ділянку носа, коли вона сиділа на ліжку. Експертиза зафіксувала у потерпілої садно спинки носа, синці навколо ока та біля кута рота. Ушкодження були віднесені до легких тілесних. Крім того, під час конфлікту чоловік продовжував ображати жінку нецензурними словами, чим спричинив їй психологічні страждання.

У судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою вину та підтвердив обставини, викладені у матеріалах провадження. Наприкінці липня між ним і потерпілою була укладена угода про примирення відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Розглянувши справу, Хустський міськрайонний суд затвердив угоду про примирення та визнав чоловіка винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України. Йому призначено покарання у вигляді одного року пробаційного нагляду.

Також суд поклав на закарпатця низку обов’язків: періодично з’являтися для реєстрації до органу пробації, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом.

Марина АЛДОН