Війна за «мир»: чому почастішали удари держави-терориста по Закарпаттю
Росіяни не випадково вже двічі упродовж останнього місяця атакували енергетичну систему області, яка тісно пов’язана з сусідами з ЄС та NATO
Донедавна Закарпаття було максимально спокійним і тихим тиловим регіоном воюючої держави. Максимальна віддаленість нашої області від лінії фронту створювала ілюзію, що війна десь далеко. Але, на жаль, про війну не дають забути поховання наших героїв та ті герої, які втратили на війні здоров’я. А протягом крайнього місяця дуже чітко про війну нагадали і російські ракетні атаки.
З інтервалом у три тижні область двічі стала мішенню російської агресії. За неповні три роки повномасштабного вторгнення 13 грудня відбулася загалом третя ракетна атака на Закарпаття. Ці удари, на перший погляд, здаються хаотичними. Однак це лише на перший погляд. Насправді ж кацапи через нас починають, фактично, атакувати ЄС та NATO…
Перше попередження
Першим дзвінком того, що жодного мирного регіону в Україні немає і що рф не зупиняє близькість кордонів NATO був удар по Воловцю у травні 2022 року.
Тоді перша російська ракета прилетіла на Закарпаття. Рашисти влучили у залізничну підстанцію поблизу селища Воловець. Потужний вибух розніс вікна будівель у радіусі 500 метрів, уламки пошкодили автомобілі, і здавалося, що навіть найвіддаленіші від фронту регіони більше не можуть почуватися безпечно. Цей удар мав на меті підрив логістики: бо Воловець є одними з тих воріт, через які проходять вантажі та пасажирські потоки з Європи до інших регіонів України. Ракети стали чітким сигналом, що рф має свої очі й вуха навіть у далекому від війни тилу України. Але це був лише початок…
Війна за «Мир»
Після понад двох з половиною років, протягом яких Бог і ППО милували Закарпаття від схожих ударів, рф знову передала нам ракетний «привіт». Так 17 листопада мішенню стала підстанція «Мир» у Мукачівській громаді, що розташована досить близько до угорського кордону. Ця підстанція – важливий енергетичний вузол, через який Україна постачає електроенергію в ЄС. У час війни цей об’єкт забезпечує також реверс електрики з Угорщини, Словаччини та Румунії до України.
І логічно, що така географія ударів продиктована бажанням завдати економічної шкоди не лише Україні, а й країнам НАТО та ЄС, які підтримують нас у війні. Офіційно підтвердив таку атаку тоді голова ради Української асоціації відновлювальної енергетики Станіслав Ігнатьєв, на якого посилалися українські ЗМІ. Він, власне, першим у ефірі телеканалу «Київ24» розповів про закарпатський «Мир»…
У тій самій атаці українська протиповітряна оборона збила дві ракети: одну неподалік Мукачева, іншу – біля Ключарок. Якби не робота ППО, руйнування могли бути ще більшими, а наслідки могли відчути навіть жителі сусідніх угорських сіл.
Дотричі
І от буквально нещодавно 13 грудня 2024 року російські війська втретє завдали удару по Закарпаттю. Цього разу знову мішенню була підстанція «Мир». Дві ракети були успішно знищені силами ППО, однак спроба атакувати наш «Мир», вкотре підкреслює стратегічну важливість цього об’єкта для російських планів. Під час зимових місяців, такі атаки можуть призвести до масштабних відключень електроенергії не лише в Україні, але й у прикордонних регіонах Європи.
Тобто останні ракетні удари свідчать про те, що Путін не зупиниться навіть перед ризиком завдати шкоди країнам НАТО. Атаки на Закарпаття у максимальній близькості до кордонів альянсу – яскраве цьому свідчення. Це політичний тиск на Європу, демонстрація сили та спроба зупинити європейську підтримку, створити хаос та підкреслити вразливість сусідніх країн.
Ще одна мета кремлівського карлика – підштовхнути Україну до переговорів на умовах агресора. Ця атака вчергове показує, що війна в Україні вже вийшла за межі України…
Але підстанція «Мир», яка стала головною мішенню російських атак у регіоні, є водночас і символом майбутнього миру і нашої єдності з Європою. І, очевидно, що українським силам протиповітряної оборони за мирне небо мають завдячувати не тільки закарпатці, а й мешканці сусідніх країн Європейського Союзу і того ж NATO.
