В Іршавській громаді попрощалися із ветераном війни Василем Добромільським
Його серце зупинилося вдома після важкої хвороби.
В. Добромільський народився 12 серпня 1964 року в селі Імстичово. В рідному селі закінчив школу, вчився в Мукачівському ПТУ, де здобув фах слюсаря. У 2022 році добровільно пішов на фронт, служив у складі легендарної закарпатської 128-ї гірсько-штурмової бригади. Отримав важке поранення, однак після лікування продовжив військову службу. У 2024 році був звільнений з лав ЗСУ за віком.
«Таких совісних людей на цьому світі мало!» – такими словами побратими згадують свого друга. Сусіди кажуть, що був дуже добрим, завжди був готовий допомогти. Донька Неля каже, що батько захоплювався слюсарськими роботами, а відпочивав під час риболовлі. Дуже вже любив цю справу.
Прощання із захисником відбулося в рідному будинку в Іршаві. Прибула колона авто, які були прикрашені жовто-блакитними стягами, із побратимами. Зібралися рідні, знайомі, сусіди. Вшанувати захисника прийшов й Іршавський міський голова Віктор Симканинець, представник ветеранського простору «Вдома» Іван Микита, перший заступник голови Хустської РВА, ветеран війни Василь Мейсарош.
Під Гімн України труну накрили стягом. Чин відспівування у співслужінні кілька священнослужителів очолив протоієрей Василь Звонар. У прощальному слові отець сказав: «Нині ми прощаємося не тільки із християнином, не тільки із захисником, а з воїном-добровольцем. Ми часто чуємо це слово, але рідко задумовуємося над його значенням. Що повинно керувати вже не молодою людиною, котра зібралася сама (а не примусово доправили до військкомату) й відправилася захищати Україну?! Думаю, це велике й добре серце. Василь пішов добровільно захищати своїх дітей, онуків й кожного з нас. Й нині наше завдання, брати й сестри, памятати й не забувати про його жертовність. Потрібно за воїна молитися».
Опісля траурна хода разом із автоколоною попрямувала на кладовище, що на сусідній Українській, де й поховали Героя.
У захисника залишилася старенька мати, донька, син, троє онуків. Щирі співчуття родині!
Вічна пам’ять і шана!
