На Міжгірщині чоловік тягав дружину за волосся по підлозі
Домашній затишок і родинне тепло – поняття, які традиційно асоціюються з безпекою та підтримкою. Проте реальність часто виявляється значно складнішою. У багатьох сім’ях напруга накопичується роками: фінансові труднощі, безробіття, залежності, різні погляди на життя чи виховання дітей. Усе це може призвести до конфліктів, які виходять далеко за межі словесних суперечок.
Особливо тривожним є те, що дедалі частіше такі конфлікти супроводжуються фізичним насильством. У нашому краї подібні випадки фіксуються регулярно, і вони не обмежуються окремими категоріями населення. У центрі таких історій – звичайні люди, сім’ї з дітьми, які на перший погляд нічим не відрізняються від інших.
Одна з нещодавніх справ, розглянутих на Закарпатті, демонструє, як агресія в родині може перерости у системну проблему та призвести до кримінальної відповідальності. Деталі – у матеріалі «Карпатського об’єктива».
Два епізоди – одна проблема: насильство в сім’ї
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, мешканець одного з сіл Міжгірщини, одружений чоловік, батько двох малолітніх дітей, протягом короткого часу двічі вчинив насильницькі дії щодо власної дружини.
Перший інцидент стався 27 лютого 2026 року вранці. Перебуваючи вдома, домашній тиран розпочав сварку зі своєю дружиною. На ґрунті особистих неприязних відносин конфлікт швидко загострився. За матеріалами справи, він повалив дружину на ліжко та почав здавлювати її руками в області лобкової ділянки.
Судово-медична експертиза підтвердила: потерпіла отримала тілесні ушкодження у вигляді синців, які виникли внаслідок механічного стиснення. Експерт зазначив, що такі ушкодження малоймовірно могли виникнути випадково – наприклад, унаслідок падіння. Вони стали результатом цілеспрямованого застосування сили.
Другий, ще більш агресивний епізод стався вже 9 березня. Цього разу чоловік перебував у стані алкогольного сп’яніння. Близько 22-ї години він знову затіяв сварку з дружиною.
Під час конфлікту він схопив жінку за волосся і почав тягнути її по підлозі. Не зупинившись на цьому, продовжив завдавати фізичного болю – стискав руками її ногу, а згодом наніс кілька ударів взутими ногами по нижніх кінцівках.
У результаті закарпатка отримала численні синці та садна – на стегні, гомілці та колінах. Частина ушкоджень, за висновками експерта, могла виникнути від падіння та ковзання по підлозі після застосування сили, інші – від ударів та стиснення.
Попри те, що всі травми були класифіковані як легкі і не спричинили короткочасного розладу здоров’я, їх характер чітко свідчить про насильницькі дії. Особливо тривожним є те, що йдеться не про одноразовий випадок, а про повторювану поведінку.
Рішення суду: повторність і алкоголь як обтяжуючі фактори
Обвинувальний акт у справі був розглянутий у спрощеному порядку. Закарпатець повністю визнав свою провину, не заперечував встановлених обставин і погодився на розгляд без його участі. Аналогічну позицію висловила і його дружина.
Суд, дослідивши матеріали, дійшов висновку, що провина чоловіка доведена повністю. Його дії були кваліфіковані за частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України – умисне легке тілесне ушкодження.
Водночас при визначенні покарання суд врахував низку важливих обставин. З одного боку – пом’якшувальні фактори: щире каяття, повне визнання провини та сприяння слідству. З іншого – вчинення насильства щодо дружини, тобто у сфері сімейних відносин, а також той факт, що один із епізодів стався у стані алкогольного сп’яніння. Окремо наголошувалося на повторюваності правопорушень.
З’ясувалося, що чоловік уже раніше притягувався до кримінальної відповідальності. У жовтні 2025 року він був засуджений за аналогічною статтею – також за насильство щодо дружини. Тоді він отримав штраф. Однак це не стало для нього застереженням.
Фактично нові правопорушення були вчинені менш ніж через пів року після попереднього вироку. Така поведінка, як йдеться у матеріалах справи, свідчить про відсутність належних висновків і стійку схильність до насильства у сім’ї.
З урахуванням усіх обставин, Мужгірський районний суд визнав чоловіка винним у вчиненні двох кримінальних проступків і призначив йому покарання у вигляді 150 годин громадських робіт.
Таке рішення має не лише каральний, але й виховний характер. Громадські роботи покликані не тільки покарати, але й змусити людину замислитися над своїми діями та їх наслідками.
Марина АЛДОН