У замку Сент-Міклош відкрилася виставка хустського фотомитця
Днями у Чинадієві у мальовничому замку Сент-Міклош відбулася цікава творча подія. Свої фотороботи презентував хустський митець Володимир Татарський. Фотограф є лікарем за фахом, але художніми світлинами захоплюється вже багато років. Працює у різних напрямках – від портретів, до архітектури, пейзажної та репортажної фотографії. Власне найбільше полюбляє хустянин закарбовувати у вічності природу і багато подорожує, шукаючи в об’єктиві мальовничі краєвиди.
Його новий доробок, представлений на Мукачівщині – це пейзажні світлини. Усі вони зроблені протягом останніх років і відображають красу закарпатських річок, гірських масивів та казкових полонин.
«Фотографія для мене є частиною життя. Ми живемо у справді райському куточку, де неможливо не захоплюватися красою довкілля. Кожна локація є особливою, неповторною, із власним шармом, енергетикою. Такі місця ще називають місцями сили. Вони справді лікують душу. Кажу це, як лікар. Хтось про Карпати пише вірші, когось наші ліси надихають на художні полотна, когось – на написання музики, пісень, а я їх знімаю. Роблю це не тільки, аби отримати особисте задоволення, але й щоб показати ці вражаючі місцини й іншим, тим, хто не має можливості до них поїхати. Хочеться, аби ці локації мали змогу побачити всі», – розповів «Карпатському об’єктиву» автор виставки Володимир Татарський.
За словами голови Спілки фотохудожників Закарпаття Володимира Ньорби, експозиції представників творчої спільноти краю постійно відкривають поціновучам мистецтва двері у світ прекрасного.
«Що б не було, ми повинні перебувати у вирі подій, разом формувати культуру нашого краю та держави. Ми маємо відстоювати себе, власні цінності. Тішить, що в нашій спільні багато дійсно активних знавців фотосправи, що їхні роботи цікаві, варті уваги. Колекція хустського автора нараховує 32 світлини. Вони відображають багатогранність карпатської природи. Говерла, Попадя, Піп Іван й водоспади Шипіт та Гук, а також озеро Синевир та інші визначні місця не залишають байдужими нікого. Вони вражають атмосферою, колоритом. І Володимир Татарський зумів передати на фото головне – емоції, життя, незабутні природні красоти», – наголосив він.
«Батько» замку Сент-Міклош Йосип Бартош, який повернув фортецю до життя і опікується нею зазначив, що йому приємно приймати творчих людей і бути учасником мистецьких подій, адже сам він за фахом і покликом серця є художником. Для гостей «господар твердині» провів цікаву екскурсію і розповів про історію Чинадіївського замку. Зокрема, про величні події, які відбувалися у стінах історичної пам’ятки. А їх було чимало!
Варто додати, що виставка відкрилася під патронатом творчої спілки «Спілка фотохудожників Закарпаття». У Карпатському виставковому центрі Міжнародної федерації фотомистецтва (FIAP), який розміщений у Чинадіївському замку «Сент-Міклош», вона діятиме до 8 серпня.
Замок Сент-Міклош — це старовинна фортеця, зведена орієнтовно у 1450 році. Його назва походить від угорського «Saint Miklós» – тобто Святий Миколай. Цей палац не дуже великий, але має багату і доволі романтичну долю.
Збудували його ще в XIV столітті, спершу як оборонну споруду. Мури товсті, стримані, без пишного декору. Видно, що він мав оборонну функцію. Але з часом замок став більше схожий на палац, особливо в епоху Ренесансу.
Одна з найцікавіших постатей, пов’язаних із цим місцем, є княгиня Ілона Зріні. Саме тут вона, за легендою, таємно зустрічалась із своїм коханим – угорським ватажком Імре Текелі. Історію їхніх стосунків часто називають однією з найбільш романтичних у нашому краї.
У радянські часи замок занепав: тут були то склади, то щось господарське. Але на щастя, в 2000-х його почали відновлювати. І найцікавіше – відновленням зайнялися не чиновники, а митець Йосип Бартош. Він взяв замок в оренду і зробив з нього культурний центр. Тепер у фортеці проходять виставки, екскурсії, фестивалі.
Марина АЛДОН, «Карпатський об’єктив»
Фото Володимира Татарського та Спілки фотохудожників Закарпаття
