Як Довге ледь не стало столицею Карпатської України

2 листопада 1938 року відбувся Перший Віденський арбітраж, за результатами якого до Угорщини повинна була відійти західна частина Карпатської України, що на той момент була автономією у складі Чехословацької Республіки. 

Оскільки до Угорщини відходив і Ужгород, а евакуація державних установ повинна була завершитися до 10 листопада, на терміновій нараді керівництва Карпатської України приймалось рішення про перенесення столиці. В нараді брали участь прем’єр-міністр Юліан Ревай та генерал Олег Сватек, головний військовий комендант та командувач 12-ї чехословацької піхотної дивізії. Про це пишуть на сторінці Dovhe у Facebook.

Відомо, що на нараді розглядались різні варіанти евакуації столиці, однак головними претендентами були Хуст та Довге. На перенесенні столиці до Довгого наполягав Юліан Ревай.

Василь Гренджа-Донський у своїх споминах ось так згадує ці події: 

«Може, міністр Ревай і мав правду, коли настоював на тому, щоб за нову столицю не брати Хуст, але Довге. По-перш, що Довге не є так близько границі, по-друге — воно чисто українське село, нема там мадярів і жидів небагато, нема жодних національних меншостей, які роз’їдають кожну державу. Подивіться тільки на вислід виборів: У Довгому 2071 голосів за УНО, а тільки 7 проти, тоді, коли в Хусті за нами голосувало 6208, а вороже поставилось 2122!»

Однак не судилося. Новою столицею Карпатської України було обрано Хуст.