У Хусті ВПО та місцеві створювали ляльки-мотанки
13 листопада внутрішньо переміщені особи разом із закарпатцями зібралися на спільну подію. Творче заняття об’єднало представників різних куточків України. Провела його майстриня із Краматорська Ольга Крят. А організатором виступив клуб «Родина», який очолює Зінаїда Мамай, повідомляє «Карпатський об’єктив».
«Ми зібралися, щоб не просто зробити мотанки, а щоб дружньо поспілкуватися, цікаво провести час, насолодитися процесом творчості, – зазначила пані Зінаїда. – Такі події гуртують, об’єднують, дозволяють психологічно розслабитися, відійти ВПО від пережитих лихоліть. Навіть психологи проводять арт-терапію і під час сенсів є саме заняття зі створення ляльок-мотанок. Ляльки ми робили невеликі, але всі дуже старалися і вироби в кожної вийшли гарними. І це – не іграшки, це – елемент наших традицій та культурних звичаїв».
На жаль, клуб «Родина» досі не має приміщення для роботи, тому більшість подій змушений проводити на базі благодійного фонду «Лайф» (кер. Тетяна Вовчок). Цей захід не був винятком.
За словами пані Ольги, яка власне і проводила майстер-клас, сама вона захопилася таким видом рукоділля вже після евакуації з зони бойових дій. Загалом вона людина неймовірно творча, хоча за фахом – технар, має три вищі освіти.
«Ця подія спрямована на єднання місцевих жителів та ВПО. Мета – доторкнутися до нашої української ідентичності. Історики встановили, що мотанка існує вже 6 тисяч років. Зародилася ще в часи трипільської культури. Тоді ці ляльки називалися вузликовими, бо їх зав’язували вузликами. З того часу мотанка пройшла серйозну трансформацію. Її вже називають сакральним оберегом, але на початку це була просто дитяча іграшка, забавка. Мами її виготовляли з клаптиків домотканої тканини, щоб розважити своїх дітей. У давнину люди жили тільки завдяки фізичній праці, роботі на землі. Усе, що стосувалося природних явищ для них було найкращим. Вони не мали гаджетів, але жили у єдності з довкіллям. Наші пращури довіряли природі – дощу, сонцю, райдузі, землі, яка була матір’ю-годувальницею. Тому від початків землі і створена лялька-мотанка. Льон вирощували, із нього робили тканину, а з неї, у свою чергу, шили спіднички, кофтинки. А от із тих клаптиків, які залишалися, створювали саме мотанки», – розповіла майстриня «Карпатському об’єктиву».
Як додала пані Ольга, зараз іграшок багато, та ляльки-мотанки все одно залишилися у народній пам’яті і користуються попитом як серед дорослих, так і серед малечі. Тож доторкнутися до історії вона запропонувала і всім присутнім на майстер-класі.
Цікаво, що лялька створюється у декілька етапів і кожен із них особливий та потребує неабияких навичок. Але всі, хто завітав на подію, дуже старалися. Наприклад, співачка з унікальним голосом Світлана Танська дуже хотіла створити ляльку-україночку, аби вона мала одяг у народних барвах і була на вигляд веселою та незламною.
А директорка Ізянського будинку культури Віра Вучкан навіть зізналася, що мріє про гігантську мотанку.
«Я вперше спробувала себе у лялькарстві. Свою першу мотанку робила з великим задоволенням. Було дуже цікаво. Навіть надихнулася на дещо нове. У такому ж стилі мрію тепер створити для нашого клубу великого діда. Одягнути йому на голову кресаню, а на ноги – плетені з листя кукурудзи постоли. Також хотілося б потім зробити для нього таку ж бабу. Технологію зрозуміла, тож будемо працювати далі… співаючи!» – зізналася вона.
Загалом захід був неймовірно насиченим, багатим на душевні розмови та приємні емоції. Та й результат сподобався абсолютно всім.
Марина АЛДОН
