Хустянин вирощує більше 20 видів троянд

Квітковий рай. Саме таким є подвір’я Василя Гойноша з Хуста. Уже третій десяток років він вирощує троянди. Не для продажу, виключно для своєї родини. Каже – у пам’ять матері, яка обожнювала ці прекрасні рослини.

Від весни до пізньої осені універсальні квіти радують чоловіка та його оточення не тільки вишуканістю, ніжністю, але й ароматами. Знайомі дивуються, як йому вдається вирощувати такі неймовірні троянди. Більше про своє захоплення квітникар розповів «Карпатському об’єктиву».

Із дитинства серед квітів

Василь Гойнош більшість свого життя працював будівельником. І в той же час тяжів до прекрасного. Його будинок прямо заквітчаний братиками, чорнобривцями, тюльпанами, півоніями, ліліями і трояндами. При цьому у квітнику працює він сам.

«Мама мріяла про доньку, а в неї народилися три сини. Я був найменшим, мене батьки виховували з найбільшою любов’ю. Завжди допомагав мамі по господарству. Міг і їсти приготувати, і в будинку прибрати. Але найбільше задоволення мав від догляду за рослинами. Троянди в нас були завжди. Потім одружився, побудував будинок, виростив двох доньок. Ніби для щастя було все, але в той же час чогось не вистачало. Дружина в мене чудова, вміє створити довкола затишок, смачно нагодувати, але до садово-городніх робіт не тяжіла ніколи. От мені й спало на думку висадити біля альтанки троянди, що в’ються. Це було 25 років тому. Купив їх на ринку. Невдовзі вони розрослися, я зробив арку, розсадив квіти і зрозумів, що треба обзавестися й іншими рослинами», – поділився думками з «Карпатським об’єктивом» хустянин.

Відтак чоловік почав шукати серед знайомих гарні квіти, просив пагінець, щоб всадити. Не завжди успішно але запал тільки зростав.

«Відколи в мене інтернет, одразу почав досліджувати тонкощі вирощування троянд. Вони – мої улюблені. Загалом вдома квітне більше 10 видів рослин. Та королева квітів займає особливе місце. Свій квітник вирішив присвятити пам’яті покійної мами, яка для мене була святою людиною. Тож дізнавався зажди щось нове знайомився та листувався із селекціонерами, почав замовляти саджанці через мережу, завівся у елітні сорти. Вони були дорогими, але затрати варті краси і емоцій. Із року в рік моя колекція зростала. Деякі троянди привозили доньки із закордонних поїздок, деякими обмінювався із іншими. Навчився прищеплювати рослини, вирощувати їх із стеблин. Насправді усе не так просто, як може здатися. Квіти ж не тільки цвітуть. За ними потрібен ретельний догляд, підживлення, обрізка, полив, правильний ґрунт та ряд інших не менш важливих чинників. Але всьому можна навчитися, головне – мати бажання та любити свою справу. Для мене мій квітник – найбільша розрада після важкого дня. Тут я знаходжу спокій, умиротворення, натхнення», – запевняє закарпатець.

Із квітами потрібно розмовляти

Пан Василь впевнений, що кожна рослина жива, що вона реагує на «господаря», відчуває його настрій.

«У мене 56 кущів троянд більше ніж 20 різних сортів і кольорів. Я з кожною говорю, кожну гладжу і кожна для мене є особливою, – зізнається він. – Хто не любить квіти, тому краще й не починати їх розводити. От я свою Наталію до троянд не підпускаю. Не те, що їй не до душі квіти, їй не подобається з ними працювати. Тому роблю все сам. І, переконаний, рослини на це реагують і віддячують розкішними бутонами».

Улюблених сортів, запевняє хустянин у нього немає, але його дуже зачаровують якісь нові.

«Радію, як дитина, коли вдається придбати щось новеньке, цікаве, яскраве. Старша донька дуже любить «корвет» – червоні троянди. Вони легко розмножуються, невибагливі. Можуть навіть зимувати під баночкою. Головне, аби не під яскравими променями сонця були у літню спеку. Молодша донька у захваті від жовтого «голдбергу». А от дружина найбільше полюбляє пеларгонії. Особливо рожеві і кучеряві. Онучці ж імпонують бузкові троянди», – наголошує чоловік.

Удобрення для квітів Василь Гойнош обирає тільки натуральне.

«Спалити рослини можна як хімією, так і натуральними добривами. У всьому треба дотримуватися балансу. Я розводжу курячий послід водою і даю настоятися. Тільки відтак поливаю. Ще важливо, аби не було на листі та пелюстках комашок. Для цього користуюся магазинними препаратами. Боротьба з шкідниками – справа тонка. Тут треба точно знати коли і з чим боротися, але різні «болячки» для рослинності дуже небезпечні», – стверджує закарпатець.

Квіти пан Василь не те що не продає, а навіть рідко коли відрізає стебла, аби поставити троянди у вазу.

«Мені подобається, коли вони тішать погляд на корені. Радію, що дружина теж не просить букетів. Бо квіти у зрізаному вигляді уже мертві. Вони постоять декілька днів і відправляються до смітника. А от на кущі можуть квітувати доволі довго. Крім того, із опалих пелюсток ми варимо чай, використовуємо їх у косметичних цілях. Наталія займається в мене миловарінням і вони, між іншим, освіжають шкіру. Читав, що дехто з них робить мед, варення, парфуми, але ні я, ні жінка не пробували ніколи. Можливо, колись, у перспективі, будемо експериментувати», – зізнається квітникар.

Крім садових є в хустянина і кімнатні троянди.

«Коли не можу милуватися квітами на подвір’ї, можу це робити прямо в будинку. Маю декілька сортів декоративних, які ростуть у горщиках. Між іншим, квітнуть навіть взимку. Але найбільше задоволення усе ж приносять ті, що зростають у відкритому ґрунті», – зазначає він.

На перспективу закарпатець має і деякі «квіткові» плани.

«Дуже мрію про чорні та кавові троянди. Це – екзотичні рідкісні сорти. Насправді чорні не зовсім є чорними, а скоріше дуже темно бордовими. Поки вивчаю їхні особливості, але вже знайшов локацію, де можна бодай деякі з них придбати. Також хочу закупити ще декілька сортів двоколірних квітів. Цікавить мене і райдужна троянда, якої досі в колекції не маю. Добре, що більшість квітів добре приживаються у наших кліматичних умовах. Головне тільки, аби не було таких стресів та «сюрпризів» від погоди, як цієї весни. А загалом переконаний, що немає чоловічих і жіночих захоплень, головне, аби те хобі справді тішило і відгукувалося в душі», – запевняє Василь Гойнош.

Марина АЛДОН