Хустянка створює ексклюзивні вироби з бісеру

Бісероплетіння – давнє заняття. Уміцілиці з давен створювали з цього матеріалу різні прикраси. Проте зараз із намистин плетуть не тільки ґердани, силянки та котільони, але й усілякі незвичні сережки, браслети, брошки, кулони, навіть міні-статуетки, іграшки, ялинкові прикраси чи писанки.

Вікторія Дудаш із Хуста виробами з бісеру займається тільки три роки. Але за цей час уже створила уже цілу колекцію дивовижних робіт. Їх у неї декілька сотень. При тому, що для творчості майстрині завжди доводиться шукати вільну хвилинку.

Чому умілиця обрала саме бісер? Як навчитися перетворювати його на об’ємні фігурки? Де шукати натхнення? Про це закарпатка розповіла «Карпатському об’єктиву».

Жінка любить себе прикрашати

Усе для Вікторії почалося доволі банально. Їй хотілося мати стильні прикраси, тож вирішила створити їх своїми руками.

«Я була студенткою, грошей на всі забаганки катастрофічно не вистачало, а завжди прагнула мати на собі щось незвичне. Це ж природно. Усі жінки хочуть бути гарними, стильними, подобатися іншим, причепурювати свою зовнішність. Тож почала шукати в мережі ідеї. У шкільні роки відвідувала гурток із бісероплетіння, тому коли натрапила на відео з прикрасами із намистин, зразу «загорілася» і зрозуміла – що це моє. Плести трохи вміла. Крім того, є багато готових схем. Потрібно тільки мати багату уяву і прилаштовувати їх під особисті потреби та бажання. Майстер-класів не купувала, просто вивчала те, що є у вільному доступі», – каже умілиця «Карпатському об’єктиву».

Творить закарпатка не в народному, а в сучасному стилі, впевнена, у творчості треба йти навіть не в ногу з часом, а випереджати його.

«Народників» багато. Цим нині нікого не здивувати. А щоб вразити загал, треба продукувати щось свіже, модне, сучасне, неординарне. Через це працюю у декількох техніках. Починала із прикрас, потім додалися і усілякі сувеніри, об’ємні фігури. Перший сплетений мною виріб – це величезні сережки у індійському стилі. Відтак сплела до них і кулон, і браслет, і брошку. Якщо знатись на бісероплетінні, виплести можна практично все. Є майстрині, наприклад, що створюють дуже цікаві рослинні композиції з бісеру, а є й такі, що виплітають цілі скульптури. Тут головне ставити мету і йти до неї. Я, як сорока, бісер любила зажди. Тому моя творчість мені приносить задоволення. Так склалися зірки, що зараз своїми виробами ще й підробляю. Хоча, на жаль, через основну роботу, часу на хобі маю не стільки, скільки б хотілося», – наголошує майстриня.

Найбільше Вікторії імпонує працювати саме над прикрасами, але ними вона не обмежується.

«Відколи в мене почали замовляти брелоки, замислилась над тим, що можна виплітати й іншу сувенірну продукцію, – зізнається дівчина. – Так поступово почали з’являтися звичайні та ялинкові іграшки з бісеру. Писанки – окрема тема, їх теж маю багато. Серед інших виробів найбільше у мене усіляких янголів. Їх замовляють як обереги на дзеркало заднього виду у автомобілі. Це такі собі підвіски. Також підлітки між собою одне одному нерідко дарують бісерних «тваринок». Вони можуть бути як реалістичними, так і фантастичними. Але переважають котики і песики, слоники і зайчики… а ще – покемони, – стверджує вона.

Надихнути може все

Натхнення майстриня ніколи не шукає, воно до неї щоразу приходить саме.

«По-перше, завжди дивлюся роботи інших «колег по цеху», це – уже мотивація! По-друге, виріб може і приснитися. По-третє, навіть розглядаючи дерева на вулиці, може прийти «прозріння» та зродитись цікава ідея. Наснага практично завжди довкола нас, натхнення на кожному кроці. Просто треба бути на творчій хвилі», – впевнена вона.

Своєю місією дівчина вважає можливість дарувати іншим відчуття гармонії з собою та краси.

«Будь-яка деталь робить нас іншими. А коли жінка відчуває, що вона гарна, стає більш упевненою в собі і більш успішною. Переконана, що моїм покликанням є робити інших щасливішими. У всі роботи вкладаю всю себе, віддаюся спрві цілковито. Можу плести до ранку. Майже всю ніч. Коли відчувається піднесення, час летить непомітно. А загалом за вечір, 2-3 години, спокійно можна впоратися із однією прикрасою. Об’ємні більші за розміром фігурки вимагають більших часозатрат – приблизно три доби», – стверджує хустянка.

Вікторія пишається що її вироби є в Америці, Канаді, Німеччині, Угорщині, Туреччині, Аргентині.

«Немає більшої радості для майстрині ніж коли клієнти задоволені. Тож мене тішить, що мої прикраси одягають жінки не тільки в Україні, але й далеко за її межами. Знаходять вони мене або самі, або їх до мене «приводить» сестра. Більшість клієнток молоді – у віці до 30 років. Проте є й жінки за 70», – наголошує вона.

У роботі закарпатка користується спеціальними верстатами і не тільки плете, але й тче з бісеру.

«Останнім часом прикраси з бісеру дуже модні, тож дехто замовляє цілі сувої з узорами на шию. Переважно це – абстрактні мотиви і поєднання всього 2 кольорів. Самі сюжети щоразу вигадую нові і намагаюся їх не повторяти у інших виробах. Ексклюзивність – одна із вимог перед собою у творчості!» – каже майстриня.

Вироби умілиці дійсно вражають нешаблонністю, професійністю та акуратністю. Сама Віка дуже скрупульозна і у всьому хоче досягти бездоганності.

«За натурою я перфекціоністка. Не знаю, добре це в житті чи погано, але у творчості, гадаю, плюс. Не роблю нічого абияк. Намагаюся все створювати так, щоб не було соромно навіть через 20 років. Якщо щось не подобається, переробляю до тих пір, поки не вийде бездоганно. Пробувала і вишивати бісером. Маю декілька робіт, але більше до душі усе ж створювати прикраси. Мрію про вишиту намистинками вишиванку, але коли до цього дійдуть руки – не знаю», – зазначає дівчина.

Загалом на майбутнє в умілиці багато творчих планів.

«Робота з бісером дуже захоплює, тому хочеться створювати й інші вироби у техніці плетіння. Наприклад, сумочки, віночки у волосся. Звісно, на такі речі треба дуже багато намистин і в рази більше часу для втілення в життя задумів. Але експериментувати завжди цікаво!», – стверджує Вікторія Дудаш.

Марина АЛДОН