Хустянка створює чарівних гномів

Казкові герої. Вони до душі не тільки дітям. Ними люблять милуватися й дорослі. А дехто ще й залюбки створює їх із різних підручних матеріалів. Творити красу – це завжди мистецтво. А коли воно приносить задоволення не тільки собі, але й іншим, то поготів.

Катерина Рогач уже третій рік має незвичне хобі – працює у різних техніках над маленькими чарівними гномами. Каже, у нагоді їй стало знання шити та хист до малювання і ліпки. Свого часу закарпатка закінчила художню школу, а відтак – здобула освіту кравчині.

Більше про своїх дивовижних іграшкових персонажів майстриня писав «Карпатський об’єктив».

Першу іграшку зробила для доньки

До декретної відпустки Катерина займалася виключно пошиттям одягу. Переважно робила це на замовлення, мала постійних клієнток. Зараз цим жінка також заробляє собі на життя. Утім вільний час присвячує іншому улюбленому заняттю – створенню гномів.

«Мені завжди подобалися іграшки ручної роботи. Утім саме ляльки не приваблювали ніколи. Більше до душі були якісь тваринки, феї, персонажі мультфільмів. Я завжди гарно вміла ліпити та малювати, але професію обрала більш нетворчу, бо не вірила в те, що зможу стати хорошим скульптором. Та й мати переконувала, що вміти шити потрібно кожній жінці. Загалом робота з голкою і ниткою мені справді до душі, але дуже хотілося якогось самовираження. І пошиття іграшок стало для мене справжньою розрадою. Даринці було всього три місяці, коли мені спало на думку пошити для неї гнома. Він був просто із тканини у червоних штанах, зелених черевиках та шапці і синій кофтинці. Чоловікові іграшка дуже сподобалася і він сказав, що я могла б зайнятися лялькарством», – поділилася думками умілиця.

Відтак хустянка почала шукати в інтернеті більше інформації про створення іграшок і натрапила на майстер-клас із ліпки з полімерної глини.

«Я закупила матеріал і почала експериментувати. Зліпила чашку для доні, собі сережки й кулон і попільничку для Саші. Відтак тільки взялася до ліпки деталей для своїх гномиків. Тепер у роботі поєдную різні матеріали – і глину, і тканину. Полімер беру як такий, що потрібно запікати, так і такий, що твердіє сам. Для аксесуарів він є просто незамінним. Звісно, потрібно підключати й фантазію та дивитись, аби виріб вийшов гармонійним, акуратним і гарним, був приємним на дотик для малечі. Для одежі використовую і замінники шкіри, ґрунтований текстиль. Під руками потрібно також мати фарби, адже, наприклад, обличчя необхідно розфарбувати, зробити його виразним, кумедним чи серйозним. Часом навіть в’яжу для іграшок шапочки, шкарпетки, шарфики. Працюю переважно вечорами, коли з’являється для мистецтва вільна хвилинка», – зізнається Катерина.

Гноми повинні бути мініатюрними

Роботи над рукодільними іграшками чимало і виготовлення однієї може зайняти не один вечір.

«На жаль, через зайнятість, над одним гномом працюю в середньому тиждень. Створення кожної деталі вимагає не тільки креативності, але й часу. Потрібно підбирати і кольори, і тканини, і декор, і з полімерною глиною не все так просто. Але в підсумку мої вироби мають гарний естетичний вигляд і подобаються іншим. Деяких навіть виготовляю на замовлення та для продажу. Зараз, наприклад, маю клієнток серед угорок, іспанок, німкень, чешок та австрійок. Найчастіше купують жінки – для себе та для дітей. Чоловіки переважно до такого виду творчості байдужі. Але не буду говорити про всіх, просто у мене переважно жіноча аудиторія. Закарпатці купують моїх гномів нечасто, але іноді все ж замовляють», – наголошує умілиця.

За розміром іграшки хустянки різні, але самій майстрині найбільше до душі невеликі гноми.

«Гном – це карлик. Він повинен бути мініатюрним. Тому мене відверто дивує, коли хтось просить зробити для нього півтораметрову іграшку. У середньому мої вироби до 30 сантиметрів у висоту. Маю й менших. Іноді виготовляю цілі сім’ї гномів або ж просто пари – хлопчика і дівчинку. Кожен виріб унікальний і двічі намагаюся не повторюватися у роботах. Натхнення черпаю в інтернеті, роздивляючись картинки цих чудових створінь. Мотивують найбільше рідні, які підтримують мене у всьому і щиро захоплюються тим, що роблю. Це – найбільша з усіх можливих розрад. А ще – приємно дивитись на щасливі дитячі очі, у яких сяють іскорки, коли в руках з’являється сюрприз у вигляді нової іграшки», – наголошує Катерина Рогач.

Закарпатка впевнена, що гноми свого часу були для наших краян символом оберегу родинного гнізда.

«Пригадую, у моєму дитинстві майже на кожному подвір’ї була статуетка у вигляді гномика. Вважалося, що вони, як домові, охороняють обійстя від усього поганого. Можливо, закохалася в них я ще малою, бо завжди милувалася цими скульптурками. Тоді великого розмаїття декору не було і більшість були ідентичними. Зараз багато хто спеціалізується саме на гномах. Маю на увазі садові скульптури. І це – не просто поодинокі умільці, а цілі заводи. У міфології гноми – підземні жителі, яким приписується мудрість та працьовитість. Про них не тільки казки пишуть, але й знімають фільми, мультфільми. Тому й не дивно, що діти захоплюються гномиками і така іграшка їм завжди до душі», – стверджує жінка.

На думку майстрині, лялькарством займатися нескладно, головне – мати бажання і забути про лінь.

На перспективу в Катерини також багато планів. І це стосується не тільки нових технік.

«Хочу спробувати попрацювати з іграшками-антистресами зі спеціальними наповнювачами. Загалом наголошу, що кожен виріб ніби має свій характер, свою енергетику. Тож діти добре відчувають те, що вкладає умілиця у виріб. І якщо цяцька може покращити їхній настрій, це вже добре. Крім того, у планах створити колекцію із 42 однотипних, але різних гномів. Чому саме стільки? Бо так задумала. На далеку перспективу мрію показати свої вироби людям, зробити виставку робіт. Утім поки що для неї не маю достатньо іграшок у наявності, бо одні продаю, інші – дарую. А для експозиції потрібно щонайменше сотню, а може й більше. Але над цілями працюватиму і, переконана, усе задумане неодмінно здійсниться», – наголошує Катерина Рогач.

Марина АЛДОН