На Міжгірщині 13-річна дівчина завагітніла від 34-річного чоловіка

Інколи межа між дитинством і дорослим життям стирається там, де цього не повинно відбуватися. Історія, сталася на Міжгірщині, стосується злочину щодо дитини та вкотре нагадує про особливу відповідальність дорослих за безпеку неповнолітніх. Випадок із 13-річною дівчиною змушує задуматися не лише над юридичною відповідальністю дорослого, але й над значно складнішими питаннями. Де були дорослі, коли все відбувалося? Чому ніхто не захистив дитину? Чому суспільство не реагувало на злочин? Тож що відбувалося між малолітньою дівчиною та 34-річним чоловіком? Деталі – у матеріалі «Карпатського об’єктива».

Події, які тривали кілька місяців

Як наголошується у Єдиному державному реєстрі судових рішень, кримінальне провадження було зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 11 червня 2026 року. Обвинуваченим став 34-річний мешканець Міжгірщини, який на момент розгляду справи вже мав судимість.

З матеріалів судового рішення випливає, що події відбувалися упродовж літа 2025 року – до березня 2026-го. Частина з них, за даними справи, сталася за місцем проживання чоловіка, а також в іншому будинку.

Потерпілою була дівчина, якій на той час не виповнилося 14 років. Суд встановив, що чоловік вчинив щодо неї дії сексуального характеру з проникненням. Наслідком стала вагітність. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи, на момент проведення дослідження вагітність становила 23-24 тижні.

У суді чоловік визнав свою провину. Він підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, та визнав, що його дії щодо малолітньої потерпілої призвели до вагітності. Під час допиту закарпатець навіть не взяв на себе повну відповідальність за скоєне, а заявив, що, на його думку, ініціатором сексуальних дій була сама дівчина. Водночас ця позиція не змінює правової оцінки встановлених судом обставин: відповідно до частини четвертої статті 152 Кримінального кодексу України сексуальні дії з проникненням щодо особи, яка не досягла 14 років, є кримінальним правопорушенням незалежно від її згоди.

Що вирішив суд

Міжгірський районний суд окремо перевірив, чи учасники процесу правильно розуміють фактичні обставини справи та чи добровільно визнають їх. Оскільки сторони не оспорювали викладених в обвинувальному акті фактів, суд, відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу, визнав недоцільним досліджувати всі докази в повному обсязі. Таким чином, розгляд справи зосередили на допиті обвинуваченого та дослідженні даних, які характеризували його особу.

Особливу увагу суд звернув на те, що чоловік уже мав судимість. Лише 3 лютого 2026 року його було визнано винним у іншому кримінальному провадженні – за незаконне проникнення до житла та крадіжку. Тоді йому призначили п’ять років позбавлення волі, однак із застосуванням випробування чоловіка звільнили від відбування покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю два роки.

Новий злочин, за встановленими судом обставинами, був скоєний у період, коли цей іспитовий строк уже діяв. Під час судового засідання обвинувачений заявив, що щиро розкаюється, шкодує про скоєне та зробив для себе висновки. Він також сказав, що в майбутньому хоче служити у Збройних силах України. Окрім цього, чоловік висловив бажання одружитися з потерпілою та заявив, що дитина, народження якої вона очікує, є їхньою спільною. Однак суд оцінював не заяви про майбутні наміри, а конкретні обставини кримінального провадження та їх правову кваліфікацію.

Міжгірський районний суд дійшов висновку, що провина чоловіка у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 152 КК України, доведена. За цей злочин суд призначив йому 10 років позбавлення волі.

Оскільки на момент нового вироку залишалася невідбутою частина покарання за попереднім вироком, суд застосував статтю 71 Кримінального кодексу України – покарання за сукупністю вироків. До нового строку частково приєднали невідбуту частину попереднього покарання. У результаті остаточне покарання становить 10 років 6 місяців позбавлення волі. Крім того, суд постановив стягнути з засудженого процесуальні витрати за проведення експертизи – 9 145 гривень 84 копійки.

У цій історії особливо важливо наголосити: судове рішення не містить підстав говорити про «добровільні стосунки» між дорослим чоловіком і дитиною. Закон встановлює особливий захист для осіб, які не досягли 14-річного віку, і згода такої дитини не виключає кримінальної відповідальності дорослого.

Марина АЛДОН