Із дровами та генераторами? Як краяни готуються до похолодання

Чи зимуватимемо взимку зі світлом і теплом? Це питання нині обговорюють і в урядових кабінетах, і на вулицях, і в соцмережах. Людей хвилює, якою буде прийдешня зима. Російські обстріли навряд чи припиняться, а про можливі перебої з електроенергією нас попереджають ще з літа. Тож до яких випробувань варто готуватися і що про майбутній опалювальний сезон говорять фахівці та самі краяни? З’ясовував «Карпатський об’єктив».

Що кажуть експерти

Підготовка до нового опалювального сезону в Україні проходить на тлі війни, а отже, гарантувати спокійну зиму ніхто не береться. Енергетична система залишається однією з головних цілей російських атак. Саме тому фахівці радять не чекати перших морозів чи тривалих відключень, а заздалегідь продумати, як забезпечити оселю теплом, освітленням та можливістю зарядити необхідні прилади.

Експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук вважає, що нинішній опалювальний сезон може виявитися складнішим через накопичення пошкоджень енергетичної інфраструктури. Після повторних ударів окремі об’єкти доводиться відновлювати в максимально стислий термін, а це не завжди означає повноцінну реконструкцію.

За його словами, одна з проблем полягає в тому, що після атак обладнання часто ремонтують таким чином, щоб воно якомога швидше повернулося до роботи. Проте тимчасове рішення не завжди може забезпечити таку ж надійність, як повна заміна зруйнованих або пошкоджених елементів. До того ж повторні удари можуть знову вивести з ладу вже відновлені потужності.

Йдеться не лише про електроенергію. Пошкодження теплоелектроцентралей, підстанцій, тепломереж чи інших важливих об’єктів здатні створити одразу кілька проблем: від відсутності світла до перебоїв із опаленням. Саме тому найгірший сценарій, на думку Корольчука, повністю виключати не можна.

Водночас говорити про неминучий «енергетичний апокаліпсис» також не варто. Україна за роки повномасштабної війни навчилася швидко відновлювати пошкоджені об’єкти, перерозподіляти потужності та використовувати резервні джерела електроенергії. Важливим напрямом підготовки стало створення так званої розподіленої генерації –невеликих установок, які можуть виробляти електроенергію без прив’язки до великих електростанцій.

На необхідності такого підходу наголошує і експерт з енергетики Геннадій Рябцев. На його думку, майбутня стійкість енергосистеми значною мірою залежатиме від того, наскільки швидко вдасться розгорнути локальні джерела електроенергії.

«Нам потрібна генерація, яку складніше вивести з ладу одним ударом», –фактично зводиться до цього його оцінка ситуації.

Рябцев вважає, що перебої з електроенергією взимку цілком можливі. Особливо ризикованими можуть бути періоди після масованих атак, коли енергетикам доводиться проводити аварійні ремонти, а також тривалі хвилі сильних морозів. За низьких температур споживання електроенергії традиційно зростає, адже люди більше використовують обігрівачі, електричні котли та інші прилади.

Як готуються до зими закарпатці

На Закарпатті до можливих зимових випробувань ставляться по-різному. Одні вже думають про запас дров, інші перевіряють генератори та зарядні станції, а хтось вважає, що головне –мати під рукою кілька простих речей: ліхтарики, батарейки, свічки та павербанки. Адже навіть короткочасне зникнення електроенергії взимку відчувається зовсім інакше, ніж улітку.

Володимир Томишин із Ужгорода каже, що цього року вирішив не відкладати підготовку на потім. У приватному будинку, за його словами, найважливіше – мати альтернативне джерело електроенергії.

«Генератор у мене є ще з попередніх зим. Тоді він дуже виручав, особливо коли світла не було по кілька годин. Перед холодами обов’язково перевірю його, поміняю мастило, подивлюся, чи все працює. Також маю кілька павербанків і ліхтарі. Не хочеться щоразу бігати по магазинах, коли вже вимкнули світло», – розповідає «Карпатському об’єктиву» ужгородець.

Водночас чоловік зізнається: генератор –це лише частина підготовки. Потрібно мати запас пального, подбати про подовжувачі та заздалегідь визначити, які саме прилади в разі необхідності живитимуться від нього. Фахівці також наголошують, що генератор не можна використовувати у квартирі, на балконі чи в іншому закритому приміщенні через небезпеку отруєння чадним газом.

Мукачівка Валентина Микулишин дивиться на можливі зимові проблеми дещо спокійніше. Каже, що дорогого обладнання не купувала, однак певний запас на випадок відключень зробила.

«У мене немає генератора, бо живу у квартирі. Та й не бачу великої потреби купувати його лише на випадок, якщо кілька разів узимку зникне світло. Натомість маю заряджені павербанки, кілька ліхтариків, батарейки, свічки. Перед зимою ще перевіряю, чи справні всі лампи, бо коли ввечері раптом темно, навіть звичайний ліхтар стає дуже потрібною річчю», – зізнається жінка.

За її словами, минулі зими навчили не панікувати через відключення. Головне – заздалегідь продумати побутові дрібниці: як зарядити телефон, чим освітити кухню, де взяти воду, якщо зупиниться насос, та як зберегти тепло в оселі.

«Я вже знаю, що коли є світло – треба зарядити все, що можна. Телефон, павербанки, ліхтарі. Це займає кілька хвилин, але потім дуже допомагає», – додає мукачівка.

Ірина Панця з Хуста вирішила зробити ставку на традиційний варіант – дрова. Жінка живе у будинку, де є можливість опалювати приміщення твердим паливом, тому вважає, що такий запас зайвим не буде.

«Дрова цього року вирішила придбати завчасно. Не хочу чекати, коли вдарять морози і всі одночасно почнуть шукати паливо. Якщо світло зникне, принаймні з опаленням будемо спокійніші. Твердопаливний котел може дати і тепло, і можливість приготувати щось гаряче», – розповідає хустянка.

Утім, Ірина подбала не лише про паливо. У неї вдома також є ліхтарі, свічки, запас батарейок та заряджені павербанки.

«Я не прихильниця того, щоб скуповувати все підряд і чекати найгіршого. Але певний запас має бути. Бо краще мати дрова, ліхтарик чи заряджений акумулятор і не використати їх, ніж потім шукати все це посеред зими», – переконана вона.

Досвід попередніх блекаутів, схоже, змінив ставлення людей до підготовки. Якщо раніше генератор чи зарядна станція здавалися для багатьох необов’язковою покупкою, то тепер дедалі більше родин намагаються мати хоча б мінімальний резерв. Державні рекомендації також радять заздалегідь подбати про освітлення, зарядні пристрої, запас води та альтернативні джерела живлення.

Якою б не була майбутня зима, більшість краян зустрічатиме її вже з певним досвідом і готовністю. Адже кілька останніх років навчили головного: краще підготуватися заздалегідь, ніж сподіватися, що складнощі цього разу обійдуть стороною.

Марина АЛДОН