Хустянка «вирощує» гриби з вати
Яка осінь без грибів? Походи в ліс на тихе полювання полюбляє більшість наших краян. А смакувати дарами природи подобається майже всім. Маргарита Продан із Хуста теж любить гриби. Але не тільки збирати. Вона «вирощує» їх своїми руками… з вати.
Про те, що треба вміти для такого незвичного «грибівництва», скільки часу займає цей особливий вид рукоділля, що можна оздобити декоративними грибочками, розпитав у майстрині «Карпатський об’єктив».
Допомагала доньці пошити зайчика
Лялькарством пані Маргарита займається понад десятиліття, а два роки тому в її колекції з’явилися перші грибочки.
«Насправді гриб набагато легше зробити, ніж інші іграшки. Технологія доволі проста, і «грибівництвом» займається чимало умілиць. А до творчості хист у мене був завжди. Малою малювала, ліпила з пап’є-маше, навіть лобзиком вирізала різні фігурки з дерева. Так склалося життя, що вивчилася на кухарку, адже батьки запевняли, що з мистецтва не проживу, а до вибору професії потрібно підходити раціонально. Послухала маму, і хоч вона не мала рації, не шкодую. Бо для жінки вміння готувати й пекти завжди важливе. Тепер постійно можу годувати родину смаколиками. А от заробляю справді виключно творчістю. Крім рукоділля, випікаю торти на замовлення. Прикрасити їх гарно – це також мистецтво», – поділилася думками з «Карпатським об’єктивом» майстриня.
Лялькарством жінка захопилася майже випадково. Доньці треба було допомогти пошити зайчика на урок трудового навчання.
«Я почала шукати схеми в інтернеті і знайшла багато цікавого й корисного для себе. Хоча того зайчика ми пошили досить незграбно, відтоді я стала вчитися, купувати майстер-класи, переглядати безкоштовні відео, спілкуватися з умілицями, які мали реальний досвід. «Ватних діток» почала створювати не одразу, спочатку ляльки шила й в’язала. Виділити щось головне серед необхідного для творчості не можу, але до всього, чим би не займалася людина, треба мати хист і любов, не боятися експериментувати і забути про лінощі. Нерідко рукоділля чудово дається й тим, хто раніше навіть голку в руках не тримав. Тому ще б виділила наполегливість», – наголосила пані Маргарита.
Першу іграшку з вати жінка створила як прикрасу на ялинку, потім зробила курчат до Великодня, а згодом стала «вирощувати» і гриби.
«Училася працювати з вартою, починаючи з дуже легкої роботи. Це був сніговичок. Тут великих умінь не потрібно. Але «ліпила» його майже годину. Першим етапом у роботі з цим матеріалом є створення каркаса. Його можна зробити з будь-яких підручних матеріалів, наприклад, із дротиків, пінопласту. Потім накладаються шари вати, змоченої або клеєм ПВА, або клейстером. Суміш розводиться водою. Шарам потрібно давати підсихати. Якщо створюю іграшку, обличчя роблю з полімерної глини. Долоні та ноги – так само. Гриб можна повністю «виліпити» з вати. Усі вироби розфарбовую та покриваю лаком. Завдяки цьому вони можуть довго зберігатися», – пояснює хустянка.
Ідеї черпає в лісі
Власне гриби умілиця любить як їсти, так і готувати та збирати.
«Коли ми їдемо з родиною до лісу, там мене окрилює все: повітря, рослини, запахи, звуки природи. У цій атмосфері народжуються найкращі творчі ідеї. Саме там мені вперше спало на думку зробити колекцію грибочків. Це не тільки білі, але й опеньки, лисички, підберезники, навіть мухомори. Загалом у моєму доробку понад 20 видів грибів. А найчастіше виготовляю боровики та милі мухоморчики», – каже закарпатка.
Зробити з вати гриб, за словами хустянки, може навіть дитина, але з ляльками не все так просто.
«Із лялькою завжди більше роботи. Треба вміти поєднувати матеріали, щось вигадувати експромтом, підключати фантазію. А боровичок може вийти симпатичним навіть у дитини років 10. Крім грибів, у моїй флористичній колекції є комахи та квіти. Особливо гарними виходять джмелі й метелики. Робила і ватних птахів, і різних тваринок. Найбільше подобається працювати над ведмедиками», – стверджує умілиця.
Зазвичай іграшки пані Магдалини не великі, але є в її колекції і справжні гіганти.
«Для сестри я зробила метрового боровика. Це був подарунок до ювілею. Вона мріяла про гриба-гіганта, щоб оздобити ним терасу, і я виготовила гриб-столик для кавування. Найменший же грибочок заввишки всього 7 сантиметрів. Це кулон. Але більшість моїх робіт до 30 сантиметрів. Вироби з вати люблю через те, що затрати на їхнє виготовлення не великі, але при цьому вони мають гарний естетичний вигляд. Останнім часом ця техніка набирає популярності, хоча вона не нова, а давня, зародилася ще в ХІХ сторіччі. Утім наразі отримує друге дихання. Найчастіше з вати умілиці роблять ялинкові прикраси або декор для оселі», – зазначає жінка.
На майбутнє в майстрині чимало задумів, які вона планує вже найближчим часом почати втілювати в життя.
«Робота з ватою дуже цікава. З цього матеріалу можна створювати багато цікавих та оригінальних речей. Нещодавно я побачила картини однієї мисткині з Києва, яка робить з вати об’ємні картини. Мені одразу ж спало на думку й самій спробувати. Тож уже незабаром хочу розпочати експерименти з натюрмортами та пейзажами. Звісно, я не художниця, але впевнена, що в мене вийде. За портрети поки що братися не планую. Також хочу спробувати робити іграшкові меблі для діток у цій же техніці. Ближче до зими працюватиму над різдвяною колекцією різних фігурок. А поки що мене й надалі надихатимуть осінні гори та гриби. Загалом задумів маю чимало, потенціал у мене великий, тож вірю, що все задумане вдасться реалізувати», – каже Маргарита Продан.
