«Рівний – рівному, бо ветерана найкраще зрозуміє тільки ветеран» – очільник ветеранського простору «ВДОМА»

Щодня зморені війною ветерани та ветеранки, військові, які борються з ворогом та ризикують життям, потребують місця, де можна безоплатно отримати консультацію з психологічних, юридичних, кар’єрних та інших питань, побачитись та обмінятись досвідом з тими, хто пережив схоже. На щастя, у нашому краї є осередок, до якого можуть звернутися учасники бойових дій та їхні рідні – ветеранський простір «ВДОМА».

Про роботу осередку, підтримку військових та злагоджену командну працю нам вдалося поспілкуватися з очільником простору – Русланом Пишкою. Руслан – військовий, який разом із товаришем дитинства 24-го лютого без жодної нотки сумніву вирішив вступити до лав ЗСУ. На своєму тернистому шляху брав участь у бойових діях на території Бахмута, Красної Гори, Попасної та інших. Згодом, на початку 2024 року, Руслан отримав пропозицію очолити комунальний заклад «Ветеранський простір «ВДОМА»».

– Руслане, вітаю! Розкажіть більш детально про супровід, який надає ваш простір. Як все відбувається?

– Насамперед ветеран заповнює анкету, щоб ми краще зрозуміли його потреби і в результаті змогли скорегувати, у яких саме питаннях йому нададуть допомогу. З огляду на результати анкетування ми спілкуємося з представниками соцзахисту та інших обласних чи районних структур. Заклад допомагає у вирішенні питань лікування, реабілітації, соціального захисту, працевлаштування, земельних та житлових питань, юридичної підтримки, соціальної та психологічної адаптації ветеранів і членів їх сімей, родин загиблих, безвісти зниклих та осіб, які повернулися з полону.

– Ветеранський простір – це команда. Яка чисельність працівників «ВДОМА»? Зазвичай це теж військові, чи які саме фахівці працюють з вами? 

– Так, штаб складається з 32-х людей. Наші представники є в кожному районі, які існували до децентралізації, зокрема в Хусті, Іршаві та Міжгірʼї. Девіз нашого простору: «Рівний – рівному, бо ветерана найкраще зрозуміє тільки ветеран, звільненого з полону підтримає тільки той, хто перебував у полоні, сімʼю загиблого підбадьорить той, хто теж втратив рідну людину». Тому в закладі працюють виключно ветерани. 

– Як щодо психологічної допомоги? Чи є у вашій команді психотерапевти? Якщо так, то чи спеціалізуються вони саме на  військовій тематиці, адже це важливо?

– Ми співпрацюємо з організацією «Дерево Мого Життя». Сертифіковані спеціалісти з бойовим досвідом надають психологічну підтримку у групах та індивідуально захисникам та їхнім родинам. 

– Поділіться історіями успіху військових, які звернулися до вас за останній період? Чи вдалося вам допомогти людині у її зверненні? І чи всі питання, з якими до вас звертаються, вдається вирішити?

– Допомогти зі всіма питаннями, з якими звертаються, не завжди вдається, адже не всі вони бувають дотичними до нашого закладу.  Однак, якщо це стосується супроводу, який нам підвладний, тоді ми однозначно допоможемо, навіть якщо цей процес буде непростим та довготривалим. Згадався лежачий ветеран з м. Сваляви: одинак, сімʼї не має, помешкання згоріло, і доглядати за чоловіком не було кому, допоки наші працівники не дізналися про нього. Привели ветерана до належного стану і надалі супроводжують. Ця коротка історія демонструє, якою важливою є підтримка для тих, хто брав участь у бойових діях або постраждав від війни. На жаль, таких історій багато, і вони саме про людяність та допомогу. 

–  Знаю, що для ветеранів ви також організовуєте різноманітні заходи. Розкажіть детальніше.

– Так, намагаємося організовувати активне дозвілля нашим ветеранам: їздимо на риболовлю, проводимо змагання з армрестлінгу, граємо у волейбол та боулінг. Щоб ветерани та їхні сімʼї могли поспілкуватися, обмінятися досвідом та просто перевести подих від сьогодення.

– Аналізуючи ваші слова, можна зробити висновок, що комунальний заклад «Ветеранський простір «ВДОМА»» користується попитом серед військових. Підкажіть, чого, на вашу думку, не вистачає у просторі? 

– Матеріально-технічної бази не вистачає. Хочеться потужний простір, у якому за стінкою буде спортзал, у сусідній кімнаті – психолог та реабілітолог. Щоб це була одна локація зі всіма потрібними фахівцями, щось на кшталт центру спілкування, відновлення та реабілітації. У майбутньому, впевнені, такий заклад буде функціонувати для наших військовослужбовців.

Владислава КАЛИНИЧ